З історії Мазурівської ЗОШ І-ІІІ ступенів

В 60-х роках XIX століття з розвитком капіталістичних відносин царський уряд став більше приділяти уваги розвитку народної освіти. У великих населених пунктах при церквах відкриваються церковно-парафіяльні школи.

Така школа почала діяти при Успенській церкві на Мазурівці з 1862 року. /Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета. Выпуск 9. 1901 г. ст. 1012/.

Законовчителем і завідуючим був священник Тимофій Пілін. Школа розміщувалась у найманій селянській хаті.

У 1889 році школа переселилась у новий будинок, який знаходився вище церкви. Це також була звичайна хата з однією класною кімнатою, в якій учитель одночасно працював з трьома групами дітей, сіньми і кімнатою-квартирою для вчителя. В школі числилось 40 –50 учнів. Однак не всі вони регулярно відвідували школу. Навчання проводилось, як правило, в зимовий час. З 1889 року до 1913 року школою завідував священник Аполон Погорлецький, він теж був вчителем. /Труды Подольского епархиального комитета. Выпуск 6. 1812 г. ст. 508./

Учителювала Е. Новіцька, після неї довгий час працював П.П. Юнчар.

В 1913 році на Мазурівці була побудована кам’яна земська школа. Вона складалася з двох класних кімнат, де навчалось 4 групи дітей, і двох квартир для вчителів. Першою завідуючою земською школою була Максимович Г.М. Учителювали Вольський, Раковський, Блащишин, Горчиця та багато інших. Після революції згідно “Положення про єдину трудову школу” затвердженого Президією ЦВК РРФСР у жовтні 1918 року, на Мазурівці в приміщеннях земської школи була відкрита 4-х річна трудова школа з навчанням на рідній мові.

В 1923 році в ній навчалось 60 учнів, в тому числі три дівчинки. Працював один учитель – Горчиця Захар Федорович. Майстерні, їдальні, бібліотеки не було. /ОБЛАРХІВ. Р-254, оп/спр 743, стр 368/.

В наступні роки учнів побільшало. Учителювали К.І. Корнійчук, М. Скубська. Завідувала школою Панькевич Фросина Михайлівна. Школа працювала на засадах самоуправління: були шкільні ради, учком, господарська комісія. Діти працювали на шкільному городі, по ремонту меблів тощо.

В 1927 році в школі навчалось в 2 зміни 130 дітей. Завідувала школою Островська О.Й. Учителювала Кулик К.П. В книгозбірні налічувалось 140 книжок і підручників. /ОБЛАРХІВ. Р-227,оп 3, стр.8, стр. 838/.

Учителі проводили культосвітню роботу серед населення, при школі вечорами проводився лікнеп.

В 1934 році була реорганізована в семирічку. Директором цієї школи був Вередін А.Я. Учителями працювали Горенштейн Г.Я., Левківський Г., Шкурко В.П., Костельна К.М., школа працювала в 2-3 зміни. Не вистачало вчителів, приміщень. Заняття проводились в коридорі, надворі. Доводилось наймати кімнати під класи. Не вистачало також зошитів, книжок.

Перший випуск 7-го класу Мазурівської семирічної школи був у 1936 році. Її випускниками були Гельман Я., Марченко М.О., Якубовський Й.І., Ніжнівський Ф., Городзінський М.: всі вони стали кваліфікованими працівниками народного господарства. Значна частина першого випуску загинула під час війни, серед них: Залізняк М., Грудецька М. В 1935 році, за ініціативою громадськості села, парторганізації, правління колгоспу “Серп і молот” /голова колгоспу Вітковський К./ був закладений будинок типової семирічної школи. Закінчено будівництво в 1937 році.

В двоповерховій будівлі розмістились просторі класні кімнати, приміщення для хімічного і фізичного кабінетів. Умови для навчання значно покращились. Директором школи працювала Гринюк Роза Ісаківна. Війна перервала мирну працю і життя радянських людей. Під час окупації в шкільному будинку розміщались румунські солдати, а в старому приміщенні розмістилась школа. Навчання проводилось за звуженою програмою, основним предметом був Закон Божий. Школу відвідувала незначна частина дітей. Вона була під наглядом румунського благочинного.

В 1944 році після звільнення села від німецько-румунських загарбників двоповерховий будинок опинився в напівзруйнованому стані. Були знищені кабінети, двері, віконні рами, печі, пошкоджені стіни і стеля. 1 квітня 1944 року, через 12 днів після звільнення села, відкрилась початкова школа, яка також була в тяжкому стані. Вікна були напівзамуровані, учні сиділи на лавах, за старими столами. Школа працювала в 2 зміни. Завідуючої школи була Гавега В.С., в наступних роках школою завідували Лужанський І.Г., Кошова Л.М. Учителювали Етельзан Е.Й., Шкурко П., Шнеперман С.А. В 1949 році школа стала прогресивною, відкрився п’ятий клас. У відбудованому двоповерховому будинку розмістився дитячий будинок, в якому жило понад 100 дітей-сиріт. Директором був Хомов Г.Я., завучем Котенко Г.Ф. Вихователями працювали Насіковський І.Ф., Табель Р.М. та інші.

В 1952 році відбувся перший післявоєнний випуск 7-го класу Мазурівської школи. Директором в цей час працювала Кобріна М.А., завучем Марченко М.О., учителювали Котовський Ф.С., Етельзан Е.Й, Едельштейн Е.Г., Наталюк Б.М., Гудельман І.О., Гутман Л.І., Поліщук Л.С., Городинська Л.М., Шнеперман С.А., та інші вчителі. Обов’язковим семирічним навчанням були охоплені всі діти села – понад 400 чоловік.

Приміщення не відповідало кількості дітей, навчання проводилось в 2-3 зміни, три паралельних класи дітей старшого віку навчалось на першому поверсі дитячого будинку, 4 класи розміщувались в непристосованому колгоспному приміщенні.

В 1954 році дитячий будинок був переведений в Шаргород, а двоповерховий будинок був повністю переданий школі.

Умови навчання значно покращились. Були знову обладнані кабінети, майстерня. Значно поповнилась бібліотека, був відкритий кіоск. Контингент учнів становив понад 300 чоловік, до 80-х років. В 1962 році школа стала восьмирічною.

В 50-70 роках директорами працювали Грабівський І.С., Голубчик Н.К., з 1963 по 1975 р. – Воловський В.В. Завучами були Басіс Б.Н., Кисляк В.С., Красуляк М.П. Авторитетом серед учнів та громадськості села користувались учителі Котовський Ф.С., Марченко М.О., Красуляк М.П., Чешенчук Г.І., ШевчукЛ.М., та інші. Всього в школі працювало 20-23 вчителі.

З 1975 року по 1996 рік заклад очолювала Красуляк М.П., завучем Чешенчук Г.І. В 70-80 роках навчально-матеріальна база школи значно зміцніла. Збагатились кабінети, поліпшилось оформлення кабінетів та коридору, школа перейшла на кабінетну систему навчання. Упорядковано подвір’я школи, навчально-дослідні ділянки. Бібліотека налічувала до 1000 примірників художньої літератури, підручників, навчальних посібників. Обладнаний спортивний майданчик.

В 1978-1980 роках була побудована їдальня на 65 місць і спортивна кімната з водяним опаленням.

В зв’язку з міграційними та іншими процесами контингент учнів у 80-х роках значно скоротився. Якщо в 1979 – 1980 н.р. навчалось 274 учні, в 1985-1986 н.р. – 233 учні, а в 1990-1991 н.р. – 181 учень, середня наповнюваність класів – 20 учнів. Зменшилась кількість вчителів і вихователів – до 17 чоловік.

З 1996 року по 2011 рік школу очолював Котовський Анатолій Іванович, заступником директора з навчально-виховної роботи була Котига Євгенія Іванівна.

У 2004 році школа була реорганізована в середню загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів.

З 2011 року і по даний час школу очолює Дробчак Володимир Миколайович, а заступником директора – Попіль Руслан Петрович.

В школі працюють педагоги-ветерани: Покоюк Галина Іванівна, Котига Євгенія Іванівна.

З колишніх випускників багато висококваліфікованих працівників-спеціалістів промисловості, сільського господарства, учителів, лікарів, викладачів вищих учбових закладів.

Старий корпус школи. Побудований у 1913 році

Новий  корпус школи. Побудований у 1937 році